СОДЕРЖАНИЕ

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНО-ПІДСУМКОВИХ МОДУЛІВ
ЗА РОЗДІЛАМИ КУРСУ


Питання для контрольно-проблемного модулю
за розділом „Головні риси та проблема генезису античної філософії.
Досократівська грецька філософія”

1. З приводу чого міфологію можливо визначити як першу форму філософського
світогляду?
2. Спільність та різниця між Міфом та Логосом як фундаментальними засадами
світогляду.
3. Чому античність можна визначити як унікальний в загальнолюдському
масштабі тип духовності?
4. Наведіть головні філософські конструкції, що містяться в міфології Давньої
Греції.
5. Розкрийте зміст категорії „начало” в докласичній давньогрецькій філософії.
6. Розкрийте зміст категорії „субстрат” в докласичній давньогрецькій філософії.
7. Розкрийте зміст категорії „апейрон” в докласичній давньогрецькій філософії.
8. Фалес як засновник мілетської натурфілософії.
9. Анаксагор: система натурфілософії й головні поняття.
10. Піфагорійська філософія числа як перша теорія філософської абстракції.
11. Перехід від поняття мудреця до поняття філософа як симптом в
інтелектуальній атмосфері.
12. Мілетська натурфілософія: головні питання та категорії.
13. Натурфілософські погляди Анаксімена.
14. Есхатологічні аспекти у філософських системах досократиків.
15. Всесвіт та час за давньогрецькою міфологією.
16. Вчення про начала у філософії Емпідокла.
17. Головні ідеї античного філософського мислення.
18. Число, кількість, міра як категорії філософії Піфагора.
19. Визначення сущого у категорійній опозиції єдиного та множини як головна
проблема докласичної метафізики.
20. Надати й прокоментувати положення Парменіда про суще й мислення.
21. Прокоментувати апорії Зенона у контексті елєйської метафізики.
Питання для контрольно-проблемного модулю
за розділом „Грецька філософія класичного періоду”

1. Визначить філософію софістів як відповідь на проблематику, означену
попередніми філософськими школами.
2. Філософія софістів як гносеологічна й етична ситуація.
3. Софістський принцип розділення сущого на „те, що існує за природою” й „те,
що існує за згодою”.
4. Вчення Протагора про людину як міру.
5. Положення Горгія.
6. Особа Сократа в історії античної філософії.
7. Етика та антропологія Сократа.
8. Проінтерпретувати твердження Сократа про тотожність знання та чесноти.
9. Мейєвтичний метод. Сократів афоризм про незнання.
10. Вчення Сократа про благо.
11. „Апологія Сократа” як трактат про філософію, людське призначення та
смерть.
12. Особа та вчення Сократа у контексті софістики.
13. Зв'язок психології та соціальної філософії у платонівському проекті держави.
14. Типи державного устрою за Платоном. Причини змінності державного
устрою.
15. Платонівська філософія мови у софістичній інтелектуальній атмосфері.
16. Ім'я як відображення речі. Суттєвість та ім'я речі.
17. Категорія Суще за діалогом „Софіст”.
18. Діалектика єдиного та множинності за діалогом „Софіст”.
19. Діалектика тотожного та іншого.
20. Теорія понять за „Софістом”.
21. У чому полягається розбіжність між оперуванням поняттями, запропонованим
Платоном, й тим, що мало місце в античній філософії до Платона. Наведіть
приклади.
Питання для контрольно-проблемного модулю
за розділом „Філософія Аристотеля
та філософські течії доби еллінізму”

1. Розкрийте зміст категорії „суще” у філософії Аристотеля.
2. Розкрийте зміст категорії „субстрат” у філософії Аристотеля.
3. Розкрийте зміст категорії „сутність” (форма, ейдос) у філософії Аристотеля.
4. Розкрийте зміст категорії „матерія” у філософії Аристотеля.
5. Розкрийте зміст категорії „ентелехія” у філософії Аристотеля.
6. Розкрийте зміст категорії „потенційне” у філософії Аристотеля.
7. Розкрийте зміст категорії „актуальне” у філософії Аристотеля.
8. Теологія Аристотеля.
9. Пояснить, чому теологія Аристотеля мала вплив на християнське
середньовічне богослов'я.
10. В чому, на вашу думку, стає радикальна розбіжність у методі
філософствування Платона та Аристотеля?
11. Вчення Аристотеля про форму (ейдос) у контексті полеміці з платонівською
концепцією ідеї.
12. Етика Аристотеля: діаноетичні та етичні чесноти.
13. Логіка Аристотеля: її головні поняття.
14. Вчення Аристотеля про категорії.
15. Благо як категорія філософії Аристотеля.
16. Вчення Аристотеля про причини.
17. Психологія та антропологія Аристотеля.
Питання для контрольно-проблемного модулю
за розділом „Інтелектуальний та духовний зміст філософських шкіл
пізньої античності”

1. Охарактеризуйте місце системи Плотіна у контексті попередніх філософських
течій античності.
2. Охарактеризуйте систему Плотіна як завершення й підсумок існування
загального образу античної духовності.
3. Розкрийте зміст категорії „єдине” у філософії Плотіна.
4. Розкрийте зміст категорії „ум” у філософії Плотіна.
5. Філософія числа у Плотіна. Контекст дискусії про число між Піфагором та
Аристотелем.
6. Категорія інобуття у Плотіна.
7. Категорії становлення й сталого у Плотіна.
8. Розкрийте зміст категорії „душа” у філософії Плотіна.
9. Розкрийте зміст категорії „космос” у філософії Плотіна.
10. Розкрийте зміст категорії „матерія” у філософії Плотіна.
11. Розкрийте зміст категорії „еманація” у філософії Плотіна.
12. Розкрийте зміст категорії „ейдос” у філософії Плотіна.
13. Розкрийте зміст категорії „логос” у філософії Плотіна.
14. Розкрийте зміст категорії „адрастія” у філософії Плотіна.
15. Вчення Плотіна про оглядання.
16. Вчення Плотіна про екстаз.
17. Плотінівське вчення про Софію. Софійність як найвищий тип духовного руху.
18. Людина, її буття за Плотіном.
19. Привіденціоналізм Плотіна.
20. Теологія Плотіна.
21. Поняття „Еон”. Вчення Плотіна про час та вічність.
Питання для підсумкового
контрольно-проблемного модулю.

1. Трансформації категорії „субстанція” в античній філософії.
2. Трансформації категорії „Логос” в античній філософії.
3. Трансформації категорії „ідея” в античній філософії.
4. Трансформації категорії „матерія” в античній філософії.
5. Трансформації категорії „суще” в античній філософії.
6. Трансформації категорії „не-суще” в античній філософії.
7. Трансформації категорії „число” в античній філософії.
8. Трансформації поняття абсолютного буття в античній філософії.
9. Трансформації опозиції натури та культури в античній філософії.
10. Трансформація тлумачення реальності людини в античній філософії.
11. Співвідношення релігійності та філософського мислення в історії античної
філософії.
12. Діалектика як форма та метод античної філософії.
13. Знання та чеснота як ключова категорійна опозиція етики Давньої Греції.
14. Проблема свободи в етичних вченнях Давнього Риму.
15. Орфійське та діонісійське начала в античній духовності.



СОДЕРЖАНИЕ